Болеслав Цибіс

Біографія Болеслава Цибіса є таємничою та малознаною. Відомий художник народився 6 червня 1895 року в Масандрі (Крим), у сім’ї Франца Цибіса, який був римо-католицького віросповідання. В документах реального училища у Санкт-Петербурзі, де в подальшому навчатиметься Болеслав, згадується, що його батько був купцем. Натомість англійські джерела («Poles in America by Edward Pinkowski») стверджує, що хлопець був сином архітектора та інженера, який брав участь у декоруванні Петергофа під Санкт-Петербургом. Окрім того, дані джерела подають інше місце народження майбутнього художника – Вільнюс.

У будь-якому випадку дитинство Болеслава пройшло саме у цьому місті. Він займався гімнастикою і здобув велику кількість нагород за успіхи у спорті.

У Санкт-Петербурзькому реальному училищі Болеслав навчався тільки один навчальний рік – 1911/1912. Загалом юнак отримував задовільні оцінки і тільки з  малювання мав вищий бал. Проте, педагоги скаржились на його поведінку. Серед записів у дисциплінарному журналі згадується, що Болеслав був відсутній під час великодніх вакацій без відома директора і без відпускного документа. Окрім того, є записи про куріння на вулиці і неправдиві свідчення про дозвіл учням курити тютюн.

Харківський період життя Болеслава Цибіса пов’язаний із групою місцевих кубофутуристів «Союз семи», до якої також входили: Володимир Бобрицький, Володимир Д’яков, Микола Калмиков, Борис Косарєв, Микола Міщенко і Георгій Цапок.

Разом з В. Бобрицьким, Г. Цапком та іншими Цибіс 7 травня 1918 р. бере участь у відкритті, в приміщенні харківського Художнього училища (нинішня адреса –  Ніжинський провулок, б. 1, 50.007920, 36.202038), виставки «Спілки мистецтв».

У тому ж році «Союз семи» створив свою студію в будинку батьків Болеслава Цибіса на Чернишевській 39 (тодішня нумерація), і видав збірку-альбом своїх робіт «Сім плюс Три».

Вона містила репродукції картин, які створили різні художники в 1916-1918 рр.: В. Бобрицький (4 роботи), Б. Косарев (5 робіт), В. Д’яков (2 роботи), М. Калмиков (1 робота), М. Міщенко (1 робота), Г. Цапок (2 роботи), Б. Цибіс (4 роботи), О. Гладков (1 робота), М. Мане-Кац (1 робота), В. Єрмилов (2 роботи).

Журнал «Колос» у липні 1918 р. писав (№ 11, с. 15): «Вийшов з друку збірник молодих харківських художників – Бобрицького, Д’якова, Калмикова, Косарєва, Міщенко, Цапка, Цибіса, які працювали разом впродовж чотирьох років, останнім часом до них приєдналися ще троє художників – Олександр Гладков, Мане-Кац і Василь Єрмилов».

Серед репродукцій у збірнику помітними були примітиви Цибіса (різьба по дереву), примітиви Цапка – «Скрипаль» і «Cafe Rouge», портрети Євреїнова і «Дами в жовтому» Косарєва (кубізм), а також «Музична вітрина» (футуризм) Міщенка.

До 1918 року  учасники «Сім плюс три», попри свою молодість, вже користувалися помітним авторитетом у харківському мистецькому середовищі. Спільно з іншим членом «Сімки», М. Калмиковим, Болеслав Цибіс проілюстрував книгу А.К. Ґастєва «Поезія робочого удару».

Далі у житті художника починається новий етап. В 1920 році троє представників «Сімки» – Бобрицький, Калмиков і Цибіс – емігрували.

Для українського авангарду цей період був надзвичайно трагічним. Одні художники були розстріляні, інші поїхали за кордон, треті жили під загрозою розстрілу і переслідувань. Більшість картин були або знищені, або ж продані за кордон.

Болеслав Цибіс виїжджає до Туреччини (так само як і Микола Калмиков, який залишиться в цій країні до кінця життя). Отже, Б. Цибіс два наступні роки провів у Стамбулі, де увійшов до товариства російських художників, (разом із Костянтином Аладжаловим та Павлом Челіщевим). Останнього росіяни вважають засновником містичного сюрреалізму, який створив цей стиль ще за 9 років до появи його в творчості Сальвадора Далі.

У Стамбулі Болеслав малював портрети, робив театральні декорації та рекламу (зокрема, гігантський щит, присвячений шоколаду “Нестле”), розписував стіни в нічних клубах та кафе, виготовляв орнаментовані глиняні трубки.

У 1923 р. митець переїжджає до Польщі, де продовжує навчання у Варшавському училищі витончених мистецтв (1923-1926), а пізніше в Академії образотворчих мистецтв, де його викладачами були Тадеуш Прушковський та Вячеслав Скочиляс.  Окрім того, Цибіс працює на заводі кераміки Анджея Войнацького та Казимира Чеховського.

Художник продовжує брати участь у діяльності творчих організацій. Він входить до групи митців «Братство св. Луки», створеного учнями Т. Прушковського. У вільний час Болеслав займається живописом, графікою і скульптурою, створює символіко-сюрреалістичні образи, поєднуючи фігуративне мислення з ідеями авангарду. Тоді ж змінюється і його особисте життя – у 1926 р. він одружується на студентці, талановитій художниці Марії Тим.

На початку 30-х років Болеслав здійснює подорожі Італією та Північною Африкою. Враження отримані в цей період, знайшли своє відображення в мотивах і стилі його роботи у 30-х роках.  У 1934-1937 рр. разом з Яном Замойським він працює над фрескою «Болеслав Хоробрий, який встановлює кордон Польщі на Одрі» у холі Військового географічного інституту у Варшаві. У 1936 р. Цибіс взяв участь в оформленні інтер’єру трансатлантичного лайнера «Баторій».

У 1939 р. Болеслав відправляється до Нью-Йорка, щоб підготувати разом зі своєю дружиною польський павільйон на Всесвітній виставці. Початок Другої світової війни змусив родину залишитись у Сполучених Штатах. У Нью-Йорку вони представили дві фрески: «Поляків, які боролись за незалежність Америки» та «Центральний промисловий район і Гдиня». Окрім того, Болеслав також став співавтором семи картин, намальованих членами «Братства Св. Луки» з нагоди виставки.

Вже у 1943 році митець разом із родиною оселяється в Трентоні, штат Нью-Джерсі. Цей період життя у США Болеслав присвячує роботі із керамікою. Він засновує власну фабрику «Cordey China Inc.» та студію «Cybis Porcelain Art». Вона стає широко відомою як найстаріша порцелянова студія Америки. Ці проекти надалі існують і стають навіть ще популярнішими після того, як їх творець пішов з життя.

Життя Болеслава Цибіса було насичене подорожами, різноманітними знайомствами та проектами.  Не втрачаючи жаги до мистецтва, прагнучи відкривати, створювати та залишити в світовій художній історії слід про себе, митець відкрито та легко крокував дорогою життя, долаючи всі перешкоди і тримаючи в серці згадку про свою Батьківщину.

 

Джерела інформації:

  1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://svitua.org/moda/item/4147-boleslav-yaroslav-tsybys
  2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.artrz.ru/menu/1804681482/1805146386.html
  3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://artchive.ru/artists/32107~Boleslav_Tsibis
  4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.poles.org/db/C_names/Cybis_B/Cybis_B.html
  5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://antiqueshoppefl.com/articles/july04/cordey.html
  6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cybisarchive.com/2017/06/21/boleslaw-cybis-paintings/
  7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://muzhp.pl/pl/e/1430/zmarl-boleslaw-cybis

Підготувала – Катерина Колісник.