ЛЕОН ЦЕНКОВСЬКИЙ – ОСНОВОПОЛОЖНИК ХАРКІВСЬКОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ

      Харків – сучасний, інноваційний науково-освітній осередок, місто молоді. Для кожного українця не секрет, куди саме потрібно приїжджати за якісною освітою, за потрібними знаннями. Але як мало тих, хто цікавиться, чому в цьому відношенні Харків є першим серед інших міст та завдяки кому сюди з’їжджаються мільйони?

      Наше місто славиться видатними діячами науки, культури, мистецтва.   Пізнаючи історію рідного краю, розумієш, що за цим яскравим успіхом та величчю стоїть титанічна справа мільйонів людей. Величезний внесок був зроблений не тільки українцями, але й представниками інших народів. Окремо слід виділити поляків, які, перебуваючи у Харкові, наполегливою працею та відкриттями спромоглися запропонувати світові нову систему стандартів у науковій сфері.

      Одним із таких видатних діячів був Леон Ценковський, який назавжди перевернув уявлення світу про ботаніку та мікроорганізми. Народився він 1822 р. у Варшаві в збіднілій сім’ї. Мати Леона мусила важко працювати, аби її син отримав гідну освіту. У 1839 р. майбутній біолог закінчив Варшавську гімназію і за відмінне навчання був призначений стипендіатом від Царства Польського до Імператорського Санкт-Петербурзького університету. Тут Леон вступає на математичний факультет, але швидко усвідомлює, що це не його профіль. Саме тому він переводиться на природничий відділ, де починає цікавитися й вивчати ботаніку.

   По закінченні курсу навчання (у 1844 р.) молодий науковець здобуває звання кандидата природничих наук та отримує роботу при університеті. Вже через два роки він, захистивши дисертацію на тему «Декілька фактів із історії розвитку хвойних рослин», отримує звання магістра. Особливу роль у подальшому житті та наукових дослідженнях Леона Ценковського зіграла його подорож до Центральної Африки, що тривала понад два роки. Молодий ботанік здійснив її разом із полковником Ковалевським. Після повернення з цієї експедиції Леон Ценковський зосередився на педагогічній діяльності. Навчальні заклади (і насамперед – університети) ставали в чергу, аби запросити  видатного викладача та науковця до читання фахових дисциплін. Саме тому він попрацював у багатьох містах і залишив по собі неоціненний багаж відкриттів, знань та унікальних наукових наробок.

Харків був одним з тих наукових осередків Російської імперії, яким пощастило стати ланкою життєвого шляху Леона Ценковського. В 1872 р. він починає працювати у Харківському Імператорському університеті (49.988777, 36.229828), де його завжди оточувала повага колег та любов розумних студентів (чимало з них згодом стануть йому помічниками). Саме у Харкові Ценковський опише 43 нових види мікроорганізмів та опублікує 49 наукових робіт, присвячених ботаніці і мікробіології.  Харківська сторінка життя великого біолога стала однією з найвеличніших для нього.

Історія успіху професора у Харкові була цікавою, дивовижною, але напрочуд складною. Саме тоді світ потерпав від сибірської виразки, жертвами якої ставали як люди, так і свійські тварини. Над створенням дієвого знаряддя протидії хворобі працювали усі тогочасні передові науковці. І ось нарешті француз Луї Пастер винайшов вакцину, якою успішно користувалося чимало країн Європи. Але не Російська імперія! Її відмова була незрозумілою. Фактично держава була приречена на знищення свого сільського господарства. Адже на теренах тогочасної імперії підприємці зазнавали великих втрат худоби та не знали, як далі боротися із цим лихом.    

       В цей надзвичайно складний час Леон Ценковський бере на себе велику відповідальність – розробити вакцину власним шляхом, абсолютно новим методом! Він виїжджає до Парижу, щоб зустрітися там із Луї Пастером задля консультацій та спільної праці у лабораторії. Але французький винахідник зовсім не бажав співпрацювати в цьому питанні та ділитися секретом успіху. Ценковський втім не занепадає духом, він вирішує провести час з користю для себе. У Парижі він зустрічається з багатьма відомими фахівцями і дослідниками мікробіології, працює та проводить багато часу у лабораторії Бальбіані.  Тоді ж харківський вчений відвідує лабораторії Коха (в Берліні) та Нечелі (в Мюнхені).

Повернувшись до Харкова (у 1882 р.), професор майже виключно власним коштом створює на базі університету бактеріологічну лабораторію, де  згодом розробляє безліч ефективних вакцин. Державне фінансування на ці потреби майже не виділялося, тому біологу часто доводилося працювати у злиденних умовах. Грошей не вистачало навіть на звичайні матеріали, а тому використовувалися будь-які підручні засоби. Як це не дивно, але Харківське земство та поміщики відмовилися фінансувати дослідження, хоча саме вони  потребували цю вакцину.

А коли дослідження, через брак ресурсів, вже майже завмерли, виручив один із колишніх учнів Ценковського – Григорій Скадовський. Він надав йому у своєму маєтку чотирикімнатну лабораторію, якісний мікроскоп та   овець для проведення дослідів. Саме тут у цих стінах й стало можливим  відкриття у ветеринарії і медицині загалом.

         Досліди були успішними, а тому вже незабаром з’явилися спонсори. Зокрема, роботу цього талановитого винахідника погодилося фінансувати Херсонське губернське земство.

      Спочатку Леон Ценковський розглядав вакцинацію лише як засіб попередження інфекційної хвороби, шляхом формування імунітету до сибірської виразки. Але в подальшому, продовжуючи свої дослідження, він навіть перевершив самого себе! Розроблена ним вакцина рятувала життя тваринам, формуючи в них імунітет, що передавався спадково. Відтепер достатньо було одного щеплення, щоб забезпечити подальше здорове потомство. Розроблені ним вакцини виявилися набагато ефективнішими за французькі, оскільки підходили не тільки вівцям, але й іншим тваринам.

      Ось так, не маючи ані засобів, ані спонсорів для проведення досліджень, талановитий вчений врятував численні господарства і життя безлічі тварин. Леон Ценковський – один із тих поляків, які зуміли, попри різні перипетії, реалізувати свою мету та прославити Харків як науковий центр на весь світ!

Джерела інформації:

 1. Васильев К. Г., Зангевская Т. А. Л. С. Ценковский. – Москва, 1973.

 2. Метелкин А.И. Л.С. Ценковский – основоположник отечественной школы микробиологов, 1822 – 1887. – Москва, 1950.

3. Райков Б. Е. Русские биологи – эволюционисты до Дарвина. Материалы к истории эволюционной идеи в России. – Т. 3. – Москва-Ленинград, 1955.

4. Резник И. В. Идеи учёного-бактериолога Л. С. Ценковского в практической деятельности земского врача Мелитопольского уезда Таврической губернии А.В. Корвацкого // Культура народов Причерноморья. — 2002. — N 34. – С. 179-186.

Підготувала – Світлана Габараєва.